Ви не помітили цих ознак тривоги і депресії?

Легко не помітити ключів до розуміння того, що вам може знадобитися допомога з одним із цих широко розповсюджених захворювань.

Ознаки психічного розладу не завжди очевидні. Тонкі зміни настрою або поведінки часто пояснюються старінням, точно так як і ослаблення м’язів та нечіткі думки. «Люди схильні відкидати це фразами, такими як “ну, звісно, я хвилююся, у мене ж хвороба серця” або “звичайно, мені сумно, адже я не такий затребуваний, як у минулому”», – каже доктор Майкл Крейґ Міллер, асистент-професор психіатрії в Гарвардській медичній школі.

Однак депресія (надмірний смуток, почуття нікудишності або відчай) і тривога (виснажливе занепокоєння та схвильованість) не повинні бути рутинними компонентами старіння. Буде корисно звернутися за допомогою стосовно цих почуттів, щоб зберегти здоров’я і сповна насолоджуватися життям.

Симптоми

Іноді для того, щоб розпізнати депресію і тривогу, може знадобитися невеликий відвертий роздум над своєю поведінкою, почуттями і звичками. Нижче перелічено деякі симптоми:

Апатія.

Чи втратили ви інтерес до занять, які раніше приносили вам задоволення? Чи стало життя для вас настільки безглуздим, що ви відчуваєте себе спустошеними? Це класичні ознаки депресії.

Безпорадність або відчай.

Чи є у вас відчуття, ніби ви або хто-небудь інший мало що може зробити для поліпшення вашого життя? Безпорадність і відчай також є класичними ознаками депресії.

Зміни в звичках.

Надмірне чи недостатнє харчування або сон може бути ознакою депресії. Також сюди входить вживання алкоголю в більших кількостях, ніж зазвичай, або ризикована поведінка.

Безперервна втома.

Втома в кінці дня – цілком нормальне явище. Однак якщо ви весь час відчуваєте себе втомленими, це може бути викликано депресією або тривогою. Або це може бути пов’язано із захворюванням, яке лежить в основі цього, наприклад гіпотиреоїдизмом або серцевою недостатністю.

Труднощі із зосередженням або прийняттям рішень.

«Коли люди пригнічені та стривожені, їм важко приймати рішення, оскільки вони переживають, що будь-яка їхня дія буде помилковою», – говорить доктор Міллер. Або ж вам буде складно зосереджуватися або звертати увагу на інших людей.

Зміни в настрої.

Якщо ви дратівливі, надзвичайно нетерплячі чи надто самокритичні або відчуваєте часті зміни настрою, це може свідчити про депресію чи тривогу.

Нескінченне занепокоєння.

«Чи очікуєте ви будь-яку можливу проблему і чи зосереджені ви на ній замість того, щоб дивитися на озеро чи небо або насолоджуватися часом, проведеним із вашим онуком чи онукою?» – питає доктор Міллер. За його словами, причиною подібного хвилювання може бути тривожний розлад.

Бажання бути наодинці.

«Якщо ви отримуєте задоволення від самотності, тому що вам подобається проводити час за читанням або медитацією, – це нормально. Проте це відрізняється від сидіння вдома, причиною якого є те, що взаємодія з іншими людьми забирає надто багато сил. Це ознака депресії», – стверджує доктор Міллер.

Що слід робити?

Наявність тільки одного з вищеперелічених симптомів необов’язково означає, що у вас буде діагностовано тривожний розлад або депресію. «Але якщо ви занадто зациклені на тому чи іншому почутті, отримуєте менше задоволення від життя або маєте труднощі з виконанням необхідних завдань, то неодмінно звертайтеся за допомогою», – говорить доктор Міллер.

Зв’язатися із сім’єю та друзями може бути хорошим способом почати цей процес. «Поговоріть із людьми, які можуть бути чуйними, співчутливими і готовими допомогти», – говорить доктор Міллер.

Якщо ви соромитеся ділитися своїми почуттями або переживаннями з близькими вам людьми, запишіться на прийом до лікаря.

Лікування

Допомога при депресії і тривозі може надаватися в різних формах, таких як лікування захворювань, котрі можуть викликати депресію, прийом антидепресантів або ж участь у терапевтичних бесідах.

Крім цього, існує безліч немедикаментозних підходів, які можуть бути корисні. Є важливою фізична активність. Щоденні прогулянки можуть допомогти в підтриманні загального настрою, а також збереженні енергії та позитивної налаштованості. «Підвищений приплив крові до мозку, вочевидь, оздоровлює нерви. Вони набухають і створюють міцніші зв’язки», – пояснює доктор Міллер.

Інша стратегія – підтримання соціальних контактів, адже їх пов’язують зі зниженням стресу, поліпшенням функціонування імунної системи і продовженням життя. У людей з великою кількістю соціальних зв’язків також спостерігається нижчий рівень тривожності й депресивності, вища самооцінка і сильніше почуття загального благополуччя.

Висновок

Ви не повинні страждати від депресії чи тривоги незалежно від віку. «Корисно було б знайти спосіб справлятися з цим трохи краще, щоб ви сповна проживали своє життя і пізнавали, як це, бути живими, – говорить доктор Міллер. – Вам потрібно відчувати, що кожен зустрінутий вами день хороший».

Джерело: Health.Harvard.Edu

Переклад: Тарас Зварыч