Мітки: корисні поради

Так, давайте почнемо з основного.  Запорізька станція відрізняється по будові реактора від Чорнобильської. 

За наявною офіційною інформацією, Запорізька атомна станція знаходиться в стадії “холодного зупину”, один з енергоблоків у стадії “гарячий зупин”, ще один -”зупин для перезавантаження”, а це означає, що основна реакція поділу ядер зупинена, і ті радіоактивні речовини, що перші виділяються при поділу ядра – розпались. Тобто в них немає радіоактивного йоду-131.

Також на території станції є басейни з відпрацьованим паливом, яке лежить там п’ять років, після чого воно перезавантажується в бетонні спеціальні бокси під відкритим небом на спеціальному технічному майданчику на території станції. Це відпрацьоване паливо зберігається там довгі роки. Тобто йоду радіоактивного також вже немає.

Реактори вкриті спеціальною посиленою оболонкою, яка захищає витоки з реактора в разі гіпотетичної аварії.

Влада розглядає декілька варіантів аваріїї, які б я розділила на два види:

1. аварія з цілою оболонкою реактора;
2. аварія з відкритою або пошкодженою оболонкою, та відповідно пошкодження майданчику зберігання відпрацьованого палива. 

При першому варіанті – аварія буде стосуватися локально тільки станції та 1-2 км навкруги неї.

При другому варіанті – аварія буде масштабною, та поширення її буде залежати від багатьох чинників. І ось тут буде викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. 

Далі ми всі вже знаємо, що треба бути в безпечному місці, мати запас продуктів, води, ліків, які ви вживаєте на постійній основі, зібрані документи, радіоприймач та слухати вказівки від державних органів. 

Про радіонукліди.

 Яких речовини ми найбільше боємося при аварії на АЕС:

• Йод-131
• Цезій-137
• Стронцій-90

Йод-131

Йод-131 має період напіврозпаду 8,08 доби, тобто розпадається відносно швидко. Однак у початковий період після радіаційної аварії на його частку припадає значна частина сумарної радіоактивності. Через це, а також внаслідок накопичення в організмі, він є важливим джерелом потенційної променевої небезпеки. 

До 50 % йоду-131, що потрапив у організм людини, накопичується в щитоподібній залозі. Йод включається у структуру гормонів щитоподібної залози – тироксину і трийодтироніну, циркулюючи в крові у їхньому складі. Накопичуючись у щитоподібній залозі, йод-131 створює в ній локальну високу дозу.

          

В даний момент йоду на станції немає. Тому не потрібно вживати превентивно препарати йоду, адже це може дуже сильно нашкодити організму!!!

В нас існує багато міфів стосовно Йоду, тому що в нас була історія з Чорнобилем і всі тепер думають – якщо аварія, то треба швидко напитись йоду.

На даний момент пити ЙОД не потрібно!!!

Адже це не вітамінка, яка пройде безслідно. Йод токсична речовина, яка може викликати побічні ефекти:

• висип на шкірі;
• запалення та набряк слинних залоз, з болем і частковою втратою смаку;
• сухість у роті;
• алергічну реакцію, яка може бути дуже сильною, з набряком частин тіла та обличчя, особливо язика, і далі проблеми з ковтанням та диханням;
• тремтіння, тремор рук, сильне нервове збудження;
• збільшення щитоподібної залози (в народі зоб);
• швидке зниження ваги;
• гіперфункція щитоподібної залози;
• гіпофункція щитоподібної залози;
• зниження пульсу та частоти серцевих скорочень до критичного рівня і навіть смерть;

Коли приймати йод і як правильно.

Йод дійсно необхідно приймати в разі повідомлення державними органами влади про цю небезпеку. І тут важливо все зробити правильно. На жаль, люди не розбираються в паніці, який препарат купують та як його вживати. Потрібно, в разі повідомлення про загрозу прийняти саме КАЛІЙ ЙОДИД 0,125 грам.

 Поясню на прикладі такого препарату, як йодомарин.

Отже, при офіційному повідомленні державою, про загрозу витоку радіоактивного йоду-131, необхідно випити дозу саме Калію Йодиду і саме 0.125 грам. 

На цих упаковках йодомарину написана дозування 200 та 100, але по хитрому вказано чого саме – грамів, міліграмів чи мікрограмів дуже маленьким шрифтом, або взагалі в анотації до препарату (це такий папірець в середині упаковки).

Насправді ідеться мова про те, що тут дозування 200 або 100 мікрограм! в одній таблетці. А нам потрібно випити 0.125 грам!

То як же зрозуміти? Потрібно звести ці цифри до єдиних одиниць вимірювання.

Потрібно 0.125 грам перевести в міліграми, а потім в мікрограми, для порівняння з йодомарином.

0.125 грам=125 міліграм=125000мікрограм Калію Йодиду.

Йодомарин 200 мікрограм переводимо в міліграми і в грами

200 мікрограм=0.2 міліграм=0.0002 грами

Йодомарин 100 мікрограм переводио в міліграми і в грами

100мікрограм=0.1 міліграм=0.0001 грам

Тобто ми отримали, що в йодомарині в одній таблетці міститься або 0.0002 грами або 0.0001 грами йоду. 

А нам потрібно 0.125 грам!

Як дізнатись скільки таблеток йодомарину треба випити, щоб випити одноразово 0.125 грам? 

Треба 0.125 грам поділити на 0.0002, або 0.125 поділити на 0.0001.

Виходить:

0.125 поділити на 0.0002= 625 таблеток

0.125 поділити на 0.0001=1250 таблеток.

Уявили??? 

Вам за один раз потрібно прийняти йодомарин 200 – то 625 таблеток за один раз, а якщо в вас йодомарин 100 – то 1250 таблеток за один раз.

Я думаю жодна людина в здравому розумі не буде це робити.

Радіонукліди – Стронцій-90 і Цезій-137 – мають істотно більшу тривалість життя (періоди їхнього напіврозпаду – відповідно 28 і 30 років). До організму людини і тварин вони надходять інгаляційним та характерними харчовими шляхами. Іони Цезію накопичуються в грунтах та водоймах, відповідно в рибі, рослинах, тваринах. Іони стронцію проникають в ґрунт, накопичуються в рослинах, які вживає в їжу людина.

СТРОНЦІЙ-90

За своєю структурою стронцій є аналогом Кальцію, тому здатний міцно осідати в кістках, замінюючи собою такий потрібний мікроелемент. Основною причиною осідання іонів стронцію в кістках є дефіцит кальцію в організмі. Надходить він з продуктами харчування і всмоктується в кров в шлунково-кишковому тракті.

Радіоактивний елемент потрапляє в організм людини через рослини і тварин, що вживаються в їжу. Водночас чоловічий організм, більш схильний до накопичення стронцію-90, ніж жіночий. Надходячи з материнським молоком в дитячий організм, концентрація ізотопу стронцію на порядок вище у немовлят.

В дітей накопичується більше, оскільки в них вища інтенсивність обмінних процесів та потреб в кальцію та білках.

Стронцій-90 накопичується здебільшого в скелеті, піддаючи, таким чином, опроміненню всі клітини, органи і системи організму. 

Клінічна картина залежить від рівня опромінення. Якщо організм тривалий період піддавався впливу ізотопів стронцію-90 навіть в незначних кількостях, існує велика ймовірність розвитку лейкемії і раку кісток. Накопичуючись в кістках і тканинах, зазначений хімічний елемент спричиняє ураження кісткового мозку, призводить до раку крові і раку кісток. 

Також можливий розвиток остеопорозу і «стронцієвого рахіту», ураження легень. Знижується кількість вироблення антитіл, зменшуються імунологічні властивості, порушується обмін речовин, можлива затримка росту у дітей та підлітків.

ЦЕЗІЙ-137

Цезій дуже подібний до Калію, який містить людський організм. Після потрапляння до травного тракту разом з продуктами харчування, практично повністю всмоктується в кров, а далі займає місце Калію в структурі клітин, рівномірно всього організму, в основному в м’яких тканинах, м’язах. Виводиться з сечею та калом. 

Причому, кількість днів напіввиведення залежить від віку людини. Наприклад в дітей дошкільнят – 38 діб період напіввиведення, а в дорослої людини тридцяти років – близько 90 днів. Накопичуючись в м’яких тканинах (м’язах), виникає внутрішнє опромінення.

Потрапляючи в грунт, у воду, швидко відкладається на дні в мулі і засвоюється планктоном річок та озер. Риба активно накопичує Цезій і є основним (одним із) джерелом накопичення в організмі людини. Також Цезій активно накопичують гриби, рослини, тварини. 

Тому після Чорнобильської аварії був заборонений річковий промисел на водоймах в зоні та заборонялось збирати гриби та ягоди в лісі. 

Цезій дуже мало міститься в повітрі, тому інгаляційним шляхом потрапляння можна знехтувати.

Про мікроелементи в нашому організмі, які заміщують радіонукліди. Як визначити в себе дефіцит Калію, Кальцію, Магнію, Вітаміну Д.

Як бачимо, радіоактивні елементи заповнюють місце природнього Калію, Кальцію, Йоду в нашому організмі. Особливо коли в нас є явний дефіцит цих мікроелементів.

Зараз якраз час звернути увагу на своє здоров’я, підкоригувати вітамінний та мікроелементний склад крові, відвідати лікаря ендокринолога, чи просто сімейного терапевта.

Як розпізнати в себе ці дефіцити.

Калій

Калій – це електроліт в нашому організмі, знаходиться в клітинній рідині. Він знаходиться в постійній безпосередній взаємодії з натрієм та магнієм в нашому організмі. Грає роль в осмосі через клітинну мембрану та в комплексі з іншими електролітами, утримує нормальний кислотно-лужний баланс і регулює обмін води в організмі. 

Грає роль в підтриманні артеріального тиску, та впливає на роботу серцево-судинної системи. Калій бере участь в скороченні та роботі м’язів, проведення нервових імпульсів. 

Калій всмоктується в тонкому кишківнику. Виводиться з сечею. Магній допомагає підтримувати внутрішньоклітинну концентрацію Калію

У здорової людини, з нормальним харчуванням, дуже рідко можна помітити нестачу Калію. Але якщо ви приймаєте певні ліки (зокрема сечогінні та проносні засоби), маєте захворювання нирок, діарею, блювання – все це може призводити до підвищеного рівня Калію, або зниження та нестачу.

Його нестачу особливо помітно влітку, коли дуже спекотна погода. Порушується водний баланс організму і виникає слабкість, втома, спазми у м’язах, часто в ногах (ногу звело або бігають мурашки-затерпання), можуть бути набряки на ногах, м’язова слабкість, запаморочення, нервозність, сонливість, часто аритмія чи підвищення тиску, закреп, через зниження моторики кишечнику.

Остеопороз часто пов’язаний з низьким вмістом Калію.

Є захворювання, що спричиняють навпаки надмірний рівень Калію в організмі. Наприклад хронічні захворювання нирок, цукровий діабет 1 типу, застійна серцева недостатність, захворювання наднирників та печінки. Також вживання калійзберігаючих діуретиків, інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину (застосовуються для лікування серцевої недостатності) затримують Калій в організмі.

Кальцій

Коли згадуєш про Кальцій, всі чомусь думають тільки про кістки та зуби. Але Кальцій іще підтримує роботу ферментної системи, підтримує проникність судин та склеювання тромбоцитів при згортанні крові, є посередником передачі нервових імпульсів, регулює серцевий ритм і артеріальний тиск, відіграє роль в скороченні м’язів, знижує холестерин, бере участь в активації яйцеклітин. 

Баланс Кальцію регулюється трьома гормонами – паратгормоном(ПТГ), кальцитріолом (синтезується з вітаміну Д), кальцитоніном. Кальцитонін виробляється щитоподібною залозою і пригнічує руйнування кісток. І тут згадуємо що для щитоподібної залози він теж важливий як і йод. 

Кальцитонін і кальцитріол впливають на всмоктування Кальцію в кров і надходження в кістки разом з вітаміном Д. Тому всі ліки з кальцієм йдуть разом з прийомом вітаміну Д, бо вони нерозлучні в нашому організмі. 

Вітамін Д потрібен для засвоєння організмом Кальцію. Він впливає на здоровий сон і наш настрій! Кальцій з вітаміном Д впливають на всмоктування Фосфору в тонкому кишківнику. Кальцій, фосфор та вітамін Д в сукупності впливають на розвиток скелету, скелетних м’язів та психомоторний розвиток у дітей.

Дефіцит Кальцію проявляється в м’язових спазмах, судоми в литках під час занять спортом, або вночі поколюванням та онімінням в кінцівках, болем в суглобах, інколи зменшується частота серцевих скорочень, кровотечі з носа, карієс, підвищена ламкість кісток. 

Ламкі нігті та ламке волосся. Тремор. Може бути аритмія. Недостача вітаміна Д призводить до нестачі Кальцію. Часто гормональні вікові зміни у жінок впливають на рівень кальція в крові. Ризик недостачі Кальцію збільшується з віком. Може розвиватися катаракта.

Надлишок Кальцію можливий через наявність збільшення паращитовидних залоз (гіперпаратиреоз) та злоякісні новоутворення, та інші захворювання і стани, які може віддеференціювати тільки фахівець!

Метаболізм Кальцію залежить від рівня ПТГ(паратгормону) та метаболізму Калію, вітаміну Д.

Магній

Дуже важливий мікроелемент, від якого залежить синтез ДНК, білків. Магній потрібен для синтезу енергії в кожній клітинці організму, які впливають на обмінні процеси в організмі. Він також регулює обмін Кальцію, Калію між клітинною мембраною. Магній впливає на нормальний ритм серця, на проведення нервових імпульсів, впливає на процес регенерації клітин, а отже на загоєнні ран. Потрапляє до організму з їжею та виводиться нирками.

Коли Магнію мало ми відчуваємо втому, слабкість, роздратованість, м’язові оніміння литкових м’язів, порушення серцевого ритму, втрату апетиту. Та відбувається порушення мінерального обміну інших елементів, такі як Кальцій, Калій, Вітамін Д.

Вітамін Д

Як відомо вітамін Д існує в нашому організмі в двох формах: 

• ергокальциферол (вітамін Д2), який ми споживаємо з продуктами харчування;
• холекальциферол (вітамін Д3)-синтезується в шкірі під впливом сонячних променів, та поступає до організму з продуктів тваринного походження.

Обидві форми важливі. Але, як ми пам’ятаємо, у препаратах вітамінів, які ми споживаємо міститься саме форма Д3, при чому нерозривно з Кальцієм!

Чому так – бо Д3 впливає на засвоєння Кальцію і фосфору. Д3 покращує імунітет, бо разом з Кальцієм, Фосфором та вітаміном А впливає на зір, застудні та шкірні хвороби. Д3 є невід’ємною частиною функціонування щитоподібної залози, та системи згортання крові, блокує розмноження онкологічних факторів. Без вітаміну Д3 ми як зомбі, втомлені, без настрою, як без сонячного світла, постійно в стресі.

Ми усі зараз знаходимось в постійному стресі, тому важливо підтримувати свій склад вітамінів та мінералів в організмі. 

Гормони стресу явно порушують баланс цих речовин. Але ми можемо коригувати ці дефіцити за допомогою продуктів харчування, та відвідати спеціаліста лікаря, який порадить добрий вітамінний комплекс за вашими особистими дефіцитами і не дати організму заміщувати їх на радіонукліди!

Піклуйтесь про себе!

На даний момент МОЗ України на своєму офіційному сайті висвітлило перелік лікарських засобів, які необхідно мати в аптечці на випадок ядерної аварії на ЗАЕС.

Медичні засоби захисту при внутрішньому зараженні радіоактивними речовинами:

• сорбенти;
• препарати, що утруднюють зв’язування радіоактивних речовин тканинами;
• препарати, що прискорюють виведення радіоактивних речовин з організму;

Там є всього два препарати, які відповідають цим якостям:

• Натрію альгінат
• Алюмінію гідроксид
• Калій йодид 0.125, який зазначений тільки в разі викиду йоду 131! Зараз його пити не потрібно!!! 

Звучить страшно, правда. Але це всього лиш діюча речовина, яку можна знайти в будь якій аптеці. 

Розшифровую! 

Ці речовини зв’язують в просвіті шлунку і кишківника радіоактивні компоненти і вони не всмоктуються, виводяться назовні.

Натрію альгінат має широке використання:

• використовується при приготуванні мармеладу, фруктових желе та освітлених соків;
• застосовується при надходженні в організм радіоактивного Стронцію;
• застосовується у сфері краси та косметології (альгінатна маска для обличчя-мабуть всі дівчата чули від свого косметолога);
• і найголовніше – у звичайній аптеці це – Гавіскон, Гастраль, Гіалера, Ренілюкс, Гастротоп, Альгімакс. Препарати існують у різних лікарських формах. Уважно читайте анотацію до препарату в якій дозі вживати. Без потреби не вживайте!

Це відомі багатьом засоби від печії. Чинять обволікаючу дію в шлунку, що не дозволяє соляній кислоті потрапити до стравоходу і спричинити печію. Є навіть очні краплі, які мають в складі цю речовину і усувають втому очей, сльозотечу, подразнення та зуд, “синдром сухого ока”. Головним чином вони створюють захисну оболонку на оболонці шлунку і ця плівка не дає всмоктуватись радіоактивним речовинам.

В цього препарата є особливість! Потрібно витримати паузу між прийомом Натрію альгінату та іншими ліками, які ви приймаєте. Пауза має тривати дві години для тих, хто приймає нейролептики, тироксин, протиалергічні, бета-блокатори та серцеві глікозиди, антибіотики, гідрокортикостероїди та інші. Бо воно просто зв’яже і ці препати.

Алюмінію гідроксид

Застосовується при болі і здутті живота, при печії.

Це Альмагель, Маалокс, Секрепат, Гастро-Тева, Гастал.

Препарати існують в різних лікарських формах. Звертайте увагу на анотацію в середині упаковки. Без потреби не вживайте!

Важливо! Ці препарати:

• не можна дітям та вагітним жінкам, жінкам, що годують грудьми;
• не можна при хронічному закрепі та діареї
• також треба витримати 2 години між прийомом з іншими ліками;
• при застосуванні цих ліків у формі суспензії виникає оніміння та анестезія слизової оболонки ротової порожнини і язика. Це минає і не потребує лікування, адже в склад препарату входить бензокаїн-анестезуючий компонент
• при вживанні цих ліків варто утриматись від алкоголю та кислот, наприклад лимонного соку чи оцту, які можуть зменшити місцеву знеболюючу дію бензокаїну

І ще одне – сорбент активоване вугілля абсолютно не ефективний в разі радіоактивного зараження!

Які природні продукти рекомендовано вживати для виведення радіонуклідів-йоду-131, стронцію-90, цезію-137:

Як зазначалось вище, радіонукліди заміщують собою наші природні мікроелементи. Щоб не дати по максимуму їм це зробити, потрібно наситити організм достаньою кількістю Кальцію, Калію, Магнію, Вітаміном  Д та іншими вітамінами та мінералами. Якщо можемо подолати це продуктами харчування, то:

• Йод виводить з організму такі продукти: морська капуста, банани, хурма, фейхоа, лимон/лайм, яблука, креветки, йодована сіль.

• Цезій-137 виводить з організму: калій, метіонін і цистеїн (м’ясо, риба, бобові, яйця), курага, печена картопля, арахіс, диня, банан, мигдаль

• Стронцій-90 виводять з організму: молочні продукти/кисломолочні продукти, насіння кунжуту, капуста, зелені листові овочі, томати, болгарський перець, лимон.

Також виводять радіонукліди флавоноїди (пам’ятаєте сік з глоду чи горобини в державних столовках), чорноплідна горобина, обліпиха, глід, собача кропива, безсмертник, солодка. Всі ці рослини ви також знайдете в аптечних зборах для лікувальних чаїв.

Пектин – продається в масових супермаркетах в розділі спеції. Або ж цукати як замінник пектину.

До радіозахисних вітамінів належать: вітамін В, С та Р.

Отже – турбуємось про свій нутрієнтний склад їжі, правильно харчуємось, дотримуємось рекомендацій вашого лікаря стосовно ваших дефіцитів.

Якщо ви у такій ситуації, що похід до лікаря неможливий, можете придбати вітамінні комплекси “Прегнавіт”, “Пренатал”. Це наші українські вітаміни для вагітних. 

Зарекомендували себе дуже добре. Збалансований склад допоможе як жінкам так і чоловікам! Застереження – якщо ви маєте непереносимість будь яких речовин з препарату, його не потрібно вживати!

Рекомендації щодо захисту тварин

Заберіть тварин з вулиці, відчепіть з ланцюга, заведіть в приміщення разом з собою.

Купуйте тваринам бентонітовий наповнювач, замість тирси наприклад. Він добре поглинає цезій 137 та стронцій 90.

Їсти бентоніт не треба!!!

Для тварин існують протирадіаційні препарати. З часів Чорнобильської аварії існує такий ветеринарний  препарат “Біфеш”, він же “берлінська лазур”, він же “ферроцин”, він же “фероціанід”. Він додавався до кормів усіх тварин в той період.  Якщо знайдете-супер!  Вони існують у формі порошку та таблетована форма. 1 грам на пів склянки води.

Також існують у ветеринарних аптеках: Миті-К, Латер, Рапанін, Кальмарін, Гремарін. Ці препарати містять в собі компоненти морських водоростей, йод.

Звичайний прополіс – при лікуванні ураження шкірних покривів.

І на останок саме приємне. 

Антиоксидатнти, що містяться в червоному сухому вині дуже чудово виводять радіаційне забруднення організму. Якщо ви не вживаєте алкогольні напої, червоне сухе вино існує в безалкогольному варіанті.

Джерела:

Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.

www.sstc.ua

Державна інспекція ядерного регулювання України

https://snriu.gov.ua/ 

Департамент охорони здоров’я Запорізької обласної державної адміністрації

http://doz.zoda.gov.ua 

Довідник лікарських препаратів Компендіум

compendium.com.ua 

Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Довідник рятувальника: аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи з ліквідації наслідків радіаційних аварій.

dsns.gov.ua 

Держатомрегулювання

uatom.org

Наказ МОЗ України № 408 від 09.03.2021 “ Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії”

Наказ МОЗ України від 6 квітня 2022р. №585 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо дій у зонах ядерного ураження.

https://zakon.rada.gov.ua 

У військового, який воював розвивається “військове мислення”. Це мислення, якому він навчався і яке дуже потрібне для виживання на полі бою. Але коли він повертається додому без адаптації до мирного життя, це мислення робить його життя та життя близьких дуже важким.

Виникає непорозуміння. Військовий навчився діяти швидко чітко і жорстоко, заморожувати свої почуття. І саме таким він повертається додому. 

Що таке “військове мислення”?

безпека – в бою ти постійно напоготові, постійний контроль та пильність;

довіра та визначення хто ворог – нікому не можна довіряти, краще вважати усіх ворогами, поки не переконаєшся в протилежному;

виконання наказів – у війську все зосереджено на виконанні бойового завдання, яке видає командир, не можна відхилятись та приймати власні рішення, сумніватись, проявляти ініціативу;

ухвалення рішень – накази не обговорюються, навіть якщо це стосується питання життя і смерті, навіть за відсутності повної або додаткової інформації. На це немає часу.

тактика реагування – для виживання у бою треба одразу автоматично нападати першим зі всією своєю мощю, розмірковувати потім. Тобто зброя має бути почищена і заряджена, завжди у бойовій готовності, всі речі напоготові, все необхідне завжди в строю.

передбачуваність та контроль – військові вчаться бути непередбачуваними і приховувати інформацію. Бо якщо ворог знає твоє розташування, пересування, плани та наміри – смерть неминуча; а от побратими мають навпаки бути дуже передбачуваними, бо якщо я можу передбачити поведінку людини, я можу розслабитись, я в безпеці. Тоді мені з цією людиною комфортно і товарисько;

контроль емоцій – для військових дозволені лише дві емоції – гнів та роздратування. Але ж військові бачать жахи, смерть та горе, втрати. Ці емоції вони “глушать”, ховають далеко в середині себе. Інакше вони будуть недієздатні;

важко говорити про війну – війна змінює все, розуміння про світ і про себе, про цінності життя, людство та справедливість. У бою про це не розмірковують, у бою взагалі не розмірковують, а просто виконують накази. Повернення до тем “а шо там було” може викликати важкі емоції. Крім того військовий може боятись, що його не зрозуміють, що він засмутить або налякає сім’ю, рідних, вони можуть від нього відвернутись;

зупинка посеред хаосу – будь які звуки, ти прислухаєшся, зупиняєшся, ховаєшся, затримуєш дихання, максимально напружуєш органи чуття щоб зорієнтуватись в просторі хаосу і так вижити;

будь вірний своїм побратимам (перевіреним друзям) – я можу довіряти тільки їм, всі інші небезпечні, ненадійні, не перевірені, непокорні, їх слова нічого не варті, не відповідають вчинкам;

плануй наперед – плани, карти, шляхи відходу, план дій зкоординований між вояками, в кожного своє завдання, чітке, визначене місце і роль, ієрархія. Непідготовлений солдат = небезпека, загибель всього підрозділу. Злагодженість та спланованість всіх дій і рухів як один організм.

не відчувай своє тіло – біль, втома відволікають, створюють місце для роздумів. У бою це неприпустимо. Будь витривалим, стійким, натягнутим як струна, постійно готовий.

знання теорії – безпека понад усе, де сховатись, шляхи відходу, своє розташування на зубок. Інакше загинеш. Тобто безпека в навколишньому просторі важливіша за людей.

очікування на небезпеку – дій у разі загрози, а загроза постійна та скрізь.

Військовий повернувся додому і його життя тепер “мирне” не відповідає його навчиним реакціям виживання. Повсякденні події на зразок заторів на дорогах можуть запустити почуття небезпеки та вразливості, бо йому постійно треба пильнувати та контролювати все і всіх навкруги. Люди навколо, для яких це звичні речі, можуть не зрозуміти його поведінки.  

Вдома питання недовіри та підозрілості до людей істотно шкодять стосункам, особливо сімейним  У цивільному світі людина сама приймає рішення, проявляє ініціативу, вирішують самі що їм робити, в той час як військові до цього не звикли. Вони підкорювались наказам. 

Вдома прийняття рішень – зазвичай спільна сімейна справа. Для цього потрібен час, обговорення, пошуки інших варіантів та додаткової інформації. В той час як на фронті військовий нічого не обговорює, виконує наказ. Вдома неприбрані кімнати, брудні речі, безлад можуть викликати бурну реакцію у військового, який звик бути завжди з начищеною зброєю і в постійному порядку. 

В той самий час, непередбачуваність і приховування інформації (як вчили на фронті приховувати своє місце розташування та плани) дуже шкодять на роботі в мирний час, бо від працівника чекають дотримання правил та розпорядку, а дітям та дружині вдома це просто “маст хев”. Тому військові воліють працювати тільки самі на себе або з побратимами, їх дуже дратують роботодавці. 

Хочуть проводити час тільки з товаришами побратимами. Бо тільки з ними я в безпеці, це перевірені люди. Емоції, які починають виринати із заглушеної підсвідомості, дуже засмучують та лякають, вони дуже сильні і непередбачувані, військовий не знає що з тим робити. 

Глушити тут їх вже немає потреби, бо вони навпаки дуже потрібні в сімейному житті, для стосунків вдома. Вибухонебезпечність важких емоцій при абсолютній нездатності бути ніжним або близьким у стосунках. Нечутливість шкіри, почуттів, не розуміння як це, погляди інших на собі, ніби з ним щось не так. І часто відбувається заглушення сильних емоцій за допомогою алкоголю чи наркотичних речовин.

Дуже важко говорити про те,як війна змінює людей. В мирному житті дуже важко пояснити що там відбувалося і чому приймаються саме такі рішення. Згадки про те можуть провокувати важкі спогади та реакції. Військовий боїться засмутити та відлякати своїх близьких. В той самий час військовий чекає від своїх рідних чітке виконання плану дій, про який домовились, чекає від сім’ї цілковитої покори, а коли все іде не за планом і не підкорюється наказам – він перестає їх цінувати.

Вдома важко насолодитись “мирним містом”, саме задля якого він воював. Важко насолодитись навіть благами цивілізації, такими простими як гарячий душ та інше, від того важко отримати задоволення, бо тіло і досі заморожене.  

Військовий приділяє багато уваги для безпеки у власному просторі (домі, квартирі), аніж людям навкруги, бо так навчила його війна. Не може насолоджуватись переглядом фільму або спілкуванням, бо сканує все навкруги на предмет безпеки, шуму, відкриті двері, дерева на присадибній ділянці, сміття…

Коли військовий прийшов – його родина змінилась. Що робити? Про що говорити? 

Він не знає скільки разів “померла” його дружина, скільки разів дзвонив невідомий номер і вона думала, що це все. Коли до неї підходив хтось у формі. Солдати не знають, що їх дружинам і дітям, довелося із ними пройти війну, бо мати не може нічого приховати від своїх дітей. А для солдата час зупинився тоді, коли він пішов на фронт. Він часто не знає що з ними відбувалось, як дружина виживала, як справлялась із складними ситуаціями, чи були можливості у неї впоратися з ними. Чи могла родина протистояти труднощам? Як змінилися їх погляди, думки , емоції, ідеї, які нові почуття вони можуть переживати, які нові переконання.

Коли військовий ішов, він був головним в родині. Коли повернувся-ні. Бо головним в родині стала дружина поки його не було, вона розбиралася з усіма проблемами. Коли військовий це помічає – це проблема, бо він до цього абсолютно не готовий.

У військового буде багато дивних викликів життя в мирному світі, до яких він не готовий і навіть не думає що таке буде. 

Наприклад, будуть задавати дурні питання, на кшталт: “а ти вбивав людей? Ти бачів розірвані тіла? Ти був героєм? Скільки людей ти вбив? Тобі насняться люди, яких ти вбив? Тебе не чіпляє, що тобі не дали учасника бойових дій, а тому хто прийшов на два дні дали? Ти нагороду привіз? Трофей? Ти собі там нікого не знайшов? Чому ти хочеш повернутись на війну? Нащо взагалі та війна? Чому ти не відкупився? Ти напевно там пиячив цілий рік? Тобі що, хлопці дорожче ніж родина?”

Будуть траплятись життєві ситуації типу “в маршрутці уже є два пільговики”, хулігани на вулиці спробували прикурити, люди будуть казати що він герой (насправді він таким себе не почуває), буде зіштовхуватись з недолугою системою охорони здоров’я, соціальними службами, проблемами з сім’єю та роботою, корупцією, несправедливістю. 

Наприклад військовий був просто водієм на фронті і не почуває себе героєм. І як бути зі страхом. Бо там страшно, дуже страшно, всім страшно. Думки – я був боягузом, я ішов на війну і думав, що я помру, або доведу, що я не боягуз, але цього не сталося. А коли я намагався бути боягузом, я випадково став героєм? Хто я тепер? Що я тепер? Чи зробив я щось, що я ніколи собі не пробачу, нікому не зможу розказати?  Не має правди, долі, Бога, поганих і добрих речей. Краще б я залишився на війні, де все просто, просто стріляй у ворогів і все. Чи я коли-небудь буду щасливим, повірю в щось, відчую добрі почуття? Ніщо нічого не означає. Життя це просто випадковість. Ми нічого не зробили. Чому ми тут? В цьому немає сенсу, хлопці вмирають постійно, без причини, просто тому що випадково прилетіло, не пощастило. Як надолужити втрачений час, який я пропустив у житті, родині, у власних дітей”…

Потяг до небезпечних видів активностей. 

Чому так відбувається – бо війна це адреналіновий спосіб врятувати своє життя. Це відчуття сили та влади, що я щось можу. А як це відчути у житті, коли ти після того їдеш у своїй машині 60 км/год на нудну роботу, де начальник ідіот? 

Перестають помічати “маленькі” речі, коли відчували себе живими, потрібними , значимими. Тому вони починають шукати адреналін. Ганяють на мотоциклі, “приносять” війну додому.

Апатія та уникнення місць скупчення людей. 

Бо там де скупчення більша вірогідність “прильоту”, бо люди порушують правила, бо вони постійно переміщуються, стоять за спиною, це відчувається як небезпека.

Відчувають провину що вижив. 

Можуть мати суїцидальні думки. А коли ще мають бойові травми, супутні хвороби, складне лікування, довгу реабілітацію, інвалідність, відповідно зміни психічного та фізичного здоров’я на цьому тлі, нові умови життя. 

Тобто кожен військовий повертається з унікальним набором переживань та ситуацій. Не можна всіх згуртувати під один штамп. Те що описано вище, це приклади можливих реакцій та змін. Кожна людина унікальна і має унікальну картину “поствійськового стану”.

Що робити?

1. Прочитати текст, що вище, щоб зрозуміти що відбувається.
2. Застосовувати разом із вашим близьким, що повернувся з війни принцип “змінюємося разом”. Що це означає? Це означає, що ми говоримо про те, як життя впливає на нас, а не обговорюємо деталі того, що вже сталося. Сила в тому, що якщо ми ділимо тягар навпіл емоційно, то ми ділимося тим, чим можемо поділитися. Тож ви домовляєтесь про правило: “ про щоб ми не говорили, не треба “лікувати” один одного. Усе що треба, це ділитися досвідом і розуміти значущість події”. Якщо моя кохана людина знає про мене теж саме, як я справлявся із труднощами, сумний я або щасливий, чому я навчився – тоді ми обоє міняємось, навіть знаходячись на відстані”.
3. Знайти групи підтримки родин військовослужбовців, фонди, міністерство ветеранів.
4. Знайти психолога, психотерапевта чи організацію, яка надасть інформацію чи такі послуги.Не залишитись один на один зі своїми проблемами.
5. Створити собі список “дурних запитань”, “дурних життєвих ситуацій”, які можливі у повсякденному житті, подумати над відповідями і реакціями. Скласти план реагування в мирному варіанті.
6. Дати собі час навчитися “мирному мисленню” замість військового мислення. Так само вчитися, як вчився військовій справі.

Всі ми прокинулись 24 лютого від жахливої звістки. Хто від дзвінків друзів, хто з новин по телевізору, почувши фразу – ”вставай, почалася війна!”

Ніхто не очікував, що у 21 сторіччі може таке статись. Всі знаходились в режимі очікування та відмовлялися вірити. Всі чекали, що ось ось хтось скаже, що все закінчилось… Так тривали перші дні, потім тижні, так пройшов місяць. Багато з нас і досі так себе почувають, та чекають коли закінчиться війна, сирени, ракети, обстріли.

Але війна продовжується і режим очікування дуже виснажує нас, виникає депресія, апатія, тривога, розлади адаптації.

Всі ми вже чули висказування відомого австрійського психіатра Віктора Франкла, який був полоненим в концтаборах під час Другої Світової Війни. Після чого він написав свою книгу. 

Він наводить там свої спостереження про людей, які перебували там разом з ним. “Першими зламались ті, хто чекав закінчення війни, другим зламався той, хто думав, що це ніколи не закінчиться. Вижили ті, хто займався рутинними справами, кожного дня приділяв їм величезну увагу і концентрувався на них, а не чекав поки закінчиться війна.” 

Одним із таких рутинних занять було чищення зубів кожного ранку і кожного вечора, на скільки це було можливо в тих умовах. А ще, він уявляв себе у красивому костюмі в театрі, або як читає лекцію в університеті для своїх студентів. І мріяв у найдрібніших деталях.

Тобто, щоб не зламатись, потрібно не очікувати закінчення війни, а займатися справами, звичайними вашими буденними справами, наділяти їх визначним сенсом, бути корисними в своїй сім’ї, робити те, що у вас виходить як найкраще, робити те, що ви можете робити, виходячи з того де ви є і які обставини навколо.

Але якби все було так просто, правда…

В такій ситуації ми починаємо відкладати себе “на потім”, і це не дивно.

Падає самооцінка і стає все важче повернути собі себе. Ти перестаєш вірити у свої сили, все частіше сумніваєшся в собі . Думаю це знайомо багатьом жінкам після декрету, всім нам після карантину, та зараз всім нам, в умовах війни і невідомості, невизначеності. Коли важко відпустити контроль і почати жити і думати по іншому. І як складно буває сказати собі: “стоп, я більше так не хочу” і попросити про допомогу .

Непереносимість невизначеності – саме найважче відчуття для нашого мозку. А як реагує наша психіка , коли все невідомо незрозуміло – страхом! В страху вмикається наш древній мозок та запускає славнозвісну реакцію «бий та біжи». На цю реакцію організм виділяє величезну купу енергії, щоб тікати. Але по суті, бігти часто немає куди, чи ви вже в безпечному місці, але відчуття невизначеності все одно залишається. І цю купу енергії витрачати немає куди, але вона накопичується . 

І тоді ми починаємо робити якісь дивні речі, щоб цю енергію витратити. 

Це називається «зміщена активність» або в народі «прокрастинація».

Теж саме ми відчуваємо коли розгублені, коли навколо купа справ, які треба робити одночасно і бути в двох місцях одночасно, нічого не можемо з тим вдіяти, не можемо досягнути бажаного, не знаємо за що хапатися. В цій прокрастинації ми продовжуємо намагатись функціонувати. Від цього сильно виснажуємось, як би не старались, і все одно не отримуємо того, що хотіли. 

Так от, це не лінощі! А зміщена активність! 

Вона існує для того , щоб нашому перевантаженому мозку не було так важко. А як відомо, наш мозок, найбільший пожирач енергії в нашому організмі.

Як впоратись?

Спершу набратися ресурсу та трохи сил.

Зробіть собі затишок у вашому помешканні, деб ви не були, в іншій квартирі, в іншій країні, навіть у бомбосховищі, щоб вам там було приємніше, навіть якщо це один куточок чи стіна, яку можна чимось прикрасити, яким би воно не було.

Спілкуйтеся з людьми навколо, з близькими та друзями, з психологом. Зараз дуже багато безкоштовних ініціатив, якщо у вас немає на це коштів. Не перебувайте у самотності. Діліться своїми переживаннями та підтримуйте інших.

Максимально рухайтесь. 

Ходіть пішки, гуляйте більше на вулиці, якщо це можливо там де ви є. Навіть у бомбосховищі намагайтеся рухатись, рухати кінцівками, присідати, робити якісь фізичні вправи по можливості, підтримуйте в цьому тих, хто поруч з вами.

Читайте.

Тільки щось хороше. Дозуйте новини. Слухайте музику. Малюйте. Робіть хендмейд самі чи зі своїми дітьми. Зараз у вільному доступі багато навчальних матеріалів і курсів викладають різні організації та інститути. Почніть вивчати щось нове. Можливо ви захочете змінити свою сферу діяльності, отримати нову професію.

Якщо маєте сили, займайтесь волонтерством, плетіть маскувальні сітки, це дуже заспокоює і щей корисну справу робите. Кожен із нас працює на своєму фронті.

Плануйте хоча б на день, на тиждень вперед і виконуйте заплановане. 

Живіть зараз, тут і тепер. Не відкладайте на потім. Війна обов’язково закінчиться, але життя існує зараз, тут, де б ви не були.

Як планувати в умовах війни?

• беремо ручку та папір
• виписуємо в список всі задачі та проблеми з голови, “розвантажуємо свій жорсткий диск компа, який завис від перегрузу задач”
• роздаємо задачам номерки, як в черзі
• потім беремося за кожну задачу окремо, виділяючи їй час по запису
• в цей момент не переключайтесь на інші задачі, в нас є черга!
• коли настає більш менш стан ясного розуму, створюємо дві колонки ваших переживань – ”корисні” та “не корисні”
• підключаємо техніку “дерево рішень”

Оцінюємо кожну думку про проблему. Якщо вона корисна – виписуємо на неї план дій і діємо, якщо зараз не можемо – ставимо ”на паузу”, вказуємо час, коли будемо її виконувати.

Якщо думка “не корисна”-кладемо її до сейфу, в якому є дві комірки. Перша комірка – відкладаємо до певного часу, коли зможемо зробити. Друга комірка – ”корзина смітник”

Бережіть себе та рідних.

Війна наробила лиха скрізь. Почалися перебої з поставками ліків, деякі аптеки зачинились взагалі, фармацевти та провізори поїхали з країни від небезпеки. Черги та попит створили дефіцит препаратів на ринку. Ліки стало неможливо замовити онлайн. Через брак кадрів МОЗ дозволила аптекам брати на роботу студентів провізорів.

То що робити?

Треба шукати замінники. Треба шукати медикаменти за діючою речовиною, а не комерційною назвою.

Діюча речовина зазвичай пишеться під назвою препарату, маленькими літерами, часто латинськими.

Візьміть стару упаковку від ліків та в аптеці попросіть фармацевта відпустити вам ліки аналог за діючою речовиною.

Наприклад: парацетамол – ліки ведмедика Бо, ефералган, панадол і т д.

Якщо ви приймаєте ліки з декількома діючими речовинами, то ви також можете прочитати їх в дужках під назвою препарату і купити аналоги та комбінувати їх в визначених дозах. Тобто купити два препарати окремо і поєднувати їх.

Люди, які мають хронічні хвороби і раніше отримували рецепт від свого лікаря, так само продовжують це робити. Вони можуть звернутись до свого сімейного лікаря очно, або зателефонувавши йому, якщо ви підписали декларацію. Номер рецепту і код прийде вам на телефон. Якщо ви переїхали в інший регіон, ви можете звернутися до будь-якого з лікарів, і вони так само можуть виписати вам рецепт. Це може бути як сімейний лікар так і лікар вузької спеціальності ,якщо ви такого потребуєте.

Якщо ви раніше отримували ліки від держави, потрібно звернути увагу на ті аптеки, які відпускають ліки за державною програмою “Доступні ліки”. Знайти аптеку за допомогою “Електронної карти аптек-учасниць програми рембурсації лікарських засобів” в телефоні.

Також можна зателефонувати на номер контакт центру Національної Служби Здоров’я України 16-77.

Ліки відпускаються безоплатно або з частковою доплатою. Попередньо зателефонуйте до найближчої такої аптеки, для уточнення наявності ліків саме у них і попросіть їх зробити резерв за вами, бо на “Доступні ліки” ця опція поки відсутня.

Також, на даний момент, є багато волонтерських організацій та ініціатив, які шукають потрібні ліки.

Наприклад Helsi.me, Eliky.in.ua, liki.24, Tabletki.ua, Київ цифровий.

Багато ліків взагалі не потрібно приймати, бо вони не мають доказової ефективності. Єдина користь від них – це ефект плацебо. В народі їх називають “фуфломіцинами”.